вольный перевод с украинского
стиха Наталии Хорунжевой "Бранець",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2020/05/13/10241
Пленник
Здесь у пруда заснули камыши.
Приятный вечер тишину колышет.
И нет вблизи ни звука, ни души.
И ветерок, устав, теперь чуть дышит.
А рядом рощи грустные не спят
и чувствуют, как воздух холодеет.
Перекати-поля в степи не мчат,
и срезанные гроздья лиловеют.
Наперебой слетают вниз листы -
дивится изумрудная отава.
А месяц не напился красоты:
накрыла туча, пышна и смуглява.
На небе очень тесно от дорог,
ведущих к тайникам ночи простора.
Но месяц нагуляться тут не смог.
Он пленник молчаливого дозора.
Бранець
Десь у ставку дрімають комиші.
Ласкавий вечір колихає тиша.
А навкруги ні звуку, ні душі -
І вітерець вже дмухати полишив.
А десь не сплять зажурені гаї,
Бо чують, як земля уже холоне.
Клубочаться засохлі кураї,
І зрізані налиті соком грона.
Наввипередки падають листи,
В здивовану смарагдову отаву.
А місяць нагулятися не встиг,
Бо хмара підступилася смаглява.
А скільки в небі з'юрмлених доріг
У таємницях простору нічного!
Та місяць нагулятися не зміг -
Бо не змінити бранцеві нічого.